Головна Публікації Сучасне мистецтво різьби по дереву

Сучасне мистецтво різьби по дереву

Друк


      Йосип Волосянський належить до найкращих сучасних різьбярів Закарпаття у жанрі іконостасного різьб’ярства. Розквіт його творчості припадає на останнє 20-річчя, тобто на період незалежності України і відродження Греко-католицької церкви. Саме ці обставини сприяли реалізації різьб’ярського, а також іконописного таланту Волосянського. Для нього характерний вивірений інженерний підхід до конструктивної складової іконостасу і власний почерк різьблення у виконанні художньої частини. Він уміло варіює конструктивно-художні вирішення, вдало вписуючи свої твори в інтер’єр того чи іншого храму.

      Різьблення Волосянського в пізнаване за віртуозною об’ємно-просторовою обробкою матеріалу. Його творчій манері властиве досконале виведення лінії соковитого рослинного орнаменту, повнокровність моделювання декоративних елементів – завитків, перехідних між’ярусних мотивів, накладних рельєфів, обрамлень, увінчуючих частин. Чудове відчуття пропорцій дозволяє точно вивірити масштабність іконостасної перегородки у горизонтальному та вертикальному вимірах. У нього завжди вмотивовано співвідносяться розміри намісного та інших рядів іконостасу. У різьбярську композицію гармонійно вписуються різні типи колон з вишуканими капітелями, профільовані карнизи та консолі, фризи, вставки з елементами геометризованого декору. На особливу увагу заслуговують головні архітектонічні та декоративні складові іконостасу – царські та дияконські врата. Тут художник дає волю своєму органічному потягу до бароковості орнаменту, до складних різноспрямованих криволінійних об’ємних елементів – рокайлів, мотивів акантового листка, виноградної лози тощо. Вершинним досягненням цієї новітньобарокової стилістики є пишний, ажурний, філігранно вирізьблений іконостас у церкві Василіянського монастиря в Малому Березному, завершений 2004 р. Іконостас став мистецькою родзинкою рідного Йосипового села, а також пам’яткою сакрального мистецтва відновленого монастиря та всієї Мукачівської єпархії. Волосянський виконав також чудову копію ікони Мукачівської Богородиці та ікони до іконостасу, вирізьбив ряд церковних атрибутів. За його проектами збудовано каплицю для урочистих відправ і ряд каплиць Хресної дороги. Як це часто буває у творчому житті, матеріальна винагорода не завжди відповідає затраченим зусиллям майстра та мистецькій цінності зробленого, але завжди домінує бажання виконати вартісний мистецький твір. І завжди поруч є люди, співпраця з якими – успішна і приємна. Це насамперед дружина Ганна, доньки Ганна та Ольга – фахівці в царині сакрального малярства, а також колеги – Йосип Пал, Василь Пал, Михайло Приймич. Йосип Волосянський тримає рівень і марку своєї творчості. Цей рівень оцінила і Мукачівська греко-католицька єпархія, надавши йому статус єпархіального художника і різьбяра. Та найбільше розповідають самі твори – майстерно різьблені іконостасні перегородки – з липи чи дуба, позолочені чи лаковані, багатоярусні чи низькі, потопаючі у мереживі звивин чи спрощено конструктивні, завжди з розкішними царськими дверима. Триває напружена і талановита робота досвідченого майстра. Одні іконостаси на стадії завершення, інші – ще лише народжуються начерками на папері. Не закриваються двері майстерні в Малому Березному. Двері майстра, що не прогавив, не розтратив свій талант і невтомною працею та постійним вдосконаленням вивів його на високий мистецький рівень. Важливим етапом було створення великого іконостасу для церкви св. Трійці у Великому Березному. Різьбяр виконав копію попереднього іконостасу 1835 р., довівши своє вміння працювати в манері старих майстрів. Окрасою інтер’єрів стали іконостаси, виготовлені в Словаччині у селі Вирава та в монастирі сестер-василіянок у Пряшеві (1993 р.) Конструктивно і стилістично збалансований іконостас бездоганно вписався у світлий простір нефу церкви св. Петра і Павла в селі Минай (2000 р.). Дещо менші твори постали в новозбудованих церквах у Свалявці (2005) і Тур`ї Бистрій (2007).

      Безумовним творчим успіхом є невеликий іконостас в ужгородській каплиці, де різьблені ікони чудово узгоджуються з рафіновано виведеною орнаментикою. Ваговитість і чистота текстури дуба збережені в композиційно, можливо, найдовершенішому іконостасі - в мукачівському Успенському соборі, де попередній іконостас (1994) також належав різцю Волосянського, а нинішній, позначений візантійською стилістикою, освячено на свято Успіння 2009 р. Інтер’єр храму збагачено двома бічними вівтарями, в одному з яких встановлено ще одну копію Мукачівської Богородиці. Триває робота над іконостасом церкви св. Миколая в Перечині, де композиційний нюанс полягає в тому, шоб порівняно невисоку перегородку гідно вписати в широкий простір, завершений високою аркою склепіння.

      Обсяг зробленого Йосипом Волосянським включає виконання безлічі малих сакральних форм, реставрацію старих іконостасів, цілу галерею іконописних творів у властивій йому стриманій манері, основаній на поєднанні вишуканих сірих тонів. Особливим завданням було виготовлення з дуба копії великих понищених часом воріт єпископської резиденції в Ужгороді.

Михайло Сирохман, мистецтвознавець